ренегат

Виродок, запроданець, зрадець, зрадливець, зрадник, зрадянець, малорос, москволюб, недоляшок, перекидько, перекинчик, пристосованець, потурнак, угодовець, хрунь, яничар, див. капітулянт, комуніст, конформіст, клеврет, опортуніст, реалітетник

Значення в інших словниках

1. ренегат — ренега́т іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. ренегат — див. зрадник  Словник синонімів Вусика
3. ренегат — [реинеигат] -та, м. (на) -тов'і/-т'і, мн. -тие, -т'іў  Орфоепічний словник української мови
4. ренегат — -а, ч. 1》 Той, хто поступився своїми переконаннями і перейшов у табір противників; зрадник. 2》 Людина, яка зреклася своїх релігійних уявлень, свого віросповідання; відступник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ренегат — РЕНЕГА́Т, а, ч. 1. Той, хто поступився своїми переконаннями і перейшов у табір противників; зрадник. – Я і став служити. Ти можеш мати мене за ренегата, що підрядивсь до поляка. Але не зрадником! (Г. Колісник).  Словник української мови у 20 томах
6. ренегат — ренега́т (лат. renegatus – відступник, від renego – зрікаюсь) 1. Той, що перейшов у табір противників; зрадник, відступник. 2. Людина, що зреклася своєї віри.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. ренегат — ВІРОВІДСТУ́ПНИК (людина, що відреклася від своєї віри, релігії), ВІДСТУ́ПНИК, БОГОВІДСТУ́ПНИК, РЕНЕГА́Т, ДИСИДЕ́НТ, ПЕРЕ́ВЕРТЕНЬ, НЕДО́ВІРОК (той, хто зрікшись своєї віри, прийняв іншу); ЄРЕТИ́К (людина, що відійшла від догм панівної релігії).  Словник синонімів української мови
8. ренегат — РЕНЕГА́Т, а, ч. 1. Той, хто поступився своїми переконаннями і перейшов у табір противників; зрадник. Ренегати бувають у всіх революційних партіях, у всіх країнах, і завжди знаходяться серед них майстри на ефекти (Ленін, 20, 1971, 92); Були, нарешті...  Словник української мови в 11 томах
9. ренегат — рос. ренегат (латин. renegatus-від-ступник, від renego — зрікаюсь) — 1. Той, що перейшов у табір противників, зрадник, відступник. 2. Людина, яка зреклася своєї віри.  Eкономічна енциклопедія