ренегат
РЕНЕГА́Т, а, ч.
1. Той, хто поступився своїми переконаннями і перейшов у табір противників; зрадник.
– Я і став служити. Ти можеш мати мене за ренегата, що підрядивсь до поляка. Але не зрадником! (Г. Колісник).
2. Людина, яка зреклася своїх релігійних переконань, свого віросповідання; відступник.
До Римської церкви належала чимала частина суспільства, і ніякі заходи братства не могли тоді ані знищити ренегата, ані навіть витиснути з цеху, чи то з купецьких лав (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)