ринутися

Вергатися, вергнутися, вергтися, звергатися, звергнутися, позвергатися, увергатися, увергнутися, поувергатися, гнати, погнати, здоганяти, здогнати, здогонити, поздоганяти, надганяти, надігнати, понадганяти, переганяти, перегнати, поперерискати, ганяти, уганяти, угнати, повганяти, гунути, згунути, погунути, кидатися, кинутися, накидатися, накинутися, понакидатися, скидатися, скинутися, поскидатися, укидатися, укинути, повкидатися, хапатися, вихоплюватися, вихопитися, повихоплюватися, схоплюватися, схопитися, посхоплюватися, шугати, шугнути, шуганути, вишугати, вишугнути, зішугати, зішугнути, позішугати, шатнути, вишатнути, зішатнути, пошатнути, див. мчати, спішити, стреміти

Значення в інших словниках

1. ринутися — ри́нутися дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. ринутися — -нуся, -нешся, недок. і док. Те саме, що ринути 1-3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ринутися — РИ́НУТИСЯ, нуся, нешся, недок. і док. Те саме, що ри́нути 1–3. Він мав наказ висадити в повітря міст, але ворожа куля перебила бікфордів шнур. На міст ринувся противник (П. Панч); Цимбал з небаченою силою ринувся на Павла (І.  Словник української мови у 20 томах
4. ринутися — РИ́НУТИСЯ, нуся, нешся, недок. і док. Те саме, що ри́нути 1-3. Махновці помітили червону тачанку, пізнали. Група верхівців відокремилася від загону і, не зменшуючи галопу, ринулась до тачанки (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах