ринутися
РИ́НУТИСЯ, нуся, нешся, недок. і док. Те саме, що ри́нути 1-3.
Махновці помітили червону тачанку, пізнали. Група верхівців відокремилася від загону і, не зменшуючи галопу, ринулась до тачанки (Ю. Янов., II, 1958, 240);
Він мав наказ висадити в повітря міст, але ворожа куля перебила бікфордів шнур. На міст ринувся противник (Панч, В дорозі, 1959, 254);
Цимбал з небаченою силою ринувся на Павла (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 65);
Після повернення з заслання Шевченко з новою силою ринувся в бій проти самодержавства і до кінця життя залишився вірним своїм ідеалам, вірним своєму народові (Ком. Укр., 2, 1961, 53).
Словник української мови (СУМ-11)