розбій —
-бою, ч. Напад з метою пограбування, який супроводжується погрозами, насильством, убивством і т. ін. || перен., розм. Насильство, здирство, утиски і т. ін. щодо кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розбій —
РОЗБІ́Й, бо́ю, ч. Напад з метою пограбування, який супроводжується погрозами, насильством, убивством і т. ін. – Голодному, кажуть, і розбій не страшний (Панас Мирний); Шибеник похнюпився й говорить: – Я вас і не думав убивати, але мене голод сюди погнав.
Словник української мови у 20 томах
розбій —
БАНДИТИ́ЗМ (злочинна діяльність озброєних груп або осіб, спрямована на грабежі, розбої, вбивства); ГАНГСТЕРИ́ЗМ (перев. стосовно США, інших зарубіжних країн — організований розгалужений бандитизм).
Словник синонімів української мови
розбій —
РОЗБІ́Й, бо́ю, ч. Напад з метою пограбування, який супроводжується погрозами, насильством, убивством і т. ін. — Голодному, кажуть, і розбій не страшний (Мирний, IV, 1955, 359); Шибеник похнюпився й говорить: — Я вас і не думав убивати...
Словник української мови в 11 томах
розбій —
Розбій, -бою м. 1) Разбой. 2) Разбойникъ. Іди, сину, в темні ліси, нехай тебе розбій забє. Гол. І. 173.
Словник української мови Грінченка