розклинювати —
розкли́нювати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
розклинювати —
див. розбивати
Словник синонімів Вусика
розклинювати —
-юю, -юєш, недок., розклинити, -ню, -ниш, док., перех. Вбиваючи або вставляючи клин, розщеплювати чи розшивати що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розклинювати —
РОЗКЛИ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКЛИНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., що. Вбиваючи або вставляючи клин, розщеплювати чи розшивати що-небудь. У сокирах отвір для топорища має невелику конусність. Щоб держак міцно скріплювався з інструментом, його розклинюють (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
розклинювати —
РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ (розділяти на частини вздовж чого-небудь), РОЗКО́ЛЮВАТИ, КОЛО́ТИ, РОЗЧА́ХУВАТИ, РОЗКЛИ́НЮВАТИ (клином). — Док.: розщепи́ти, розколо́ти, розчахну́ти, розкли́нити. Троянди, рододендрони..
Словник синонімів української мови
розклинювати —
РОЗКЛИ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКЛИНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. Вбиваючи або вставляючи клин, розщеплювати чи розшивати що-небудь.
Словник української мови в 11 томах