розклинювати
РОЗКЛИ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКЛИНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., що.
Вбиваючи або вставляючи клин, розщеплювати чи розшивати що-небудь.
У сокирах отвір для топорища має невелику конусність. Щоб держак міцно скріплювався з інструментом, його розклинюють (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)