Значення в інших словниках
-
розписка —
розпи́ска іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
розписка —
-и, ж. 1》 Дія за знач. розписати, розписувати 1-3). 2》 Документ із підписом, який засвідчує одержання чого-небудь. Платіжна розписка — письмове засвідчення оплати за борговим зобов'язанням. Здавати під розписку — здавати щось кому-небудь, вимагаючи письмового свідчення про це.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розписка —
РОЗПИ́СКА, и, ж. 1. рідко. Дія за знач. розписа́ти, розпи́сувати 1–3. Розписка діалектних матеріалів. 2. Документ з підписом, який засвідчує одержання чого-небудь. – Завтра зранку підемо до волості.
Словник української мови у 20 томах
-
розписка —
Ро́зписка, -ски, -сці; -писки́, -писо́к
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
розписка —
РОЗПИ́СКА, и, ж. 1. Дія за знач. розписа́ти, розпи́сувати 1-3. 2. Документ з підписом, який засвідчує одержання чого-небудь. — Завтра зранку підемо до волості. Писар напише нам розписку, а я вам заплачу по тій розписці гроші,— сказав Мотуз (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
розписка —
рос. расписка документ, скріплений підписом особи, яка дала розписку, який є підтвердженням того, що ця особа отримала від іншої гроші, речі, матеріальні цінності тощо і зобов'язується їх повернути.
Eкономічна енциклопедія