розтравлювати

Вередити, звереджувати, звередити, позвереджувати, навереджувати, навередити, понавереджувати, повереджувати, повередити, розвереджувати, розвередити, порозвереджувати, дратувати, зідратовувати, зідратувати, позідратовувати, подратовувати, подратувати, роздратовувати, роздратувати, пороздратовувати, дрочити, зідрочувати, зідрочити, позідрочувати, подрочувати, подрочити, роздрочувати, роздрочити, пороздрочувати, разражати, разразити, поразражати, уражати, уразити, повражати, троюдити, потроюджувати, потроюдити, строюджувати, строюдити, построюджувати, розтроюджувати, розтроюдити, порозтроюджувати, ятрити, ятрити, з'ятрювати, з'ятрити, поз'ятрювати, поятрювати, поятрити, роз'ятрювати, роз'ятрити, пороз'ятрювати

Значення в інших словниках

1. розтравлювати — розтра́влювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розтравлювати — див. ятрити  Словник синонімів Вусика
3. розтравлювати — див. розтравляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розтравлювати — РОЗТРА́ВЛЮВАТИ див. розтравля́ти.  Словник української мови у 20 томах
5. розтравлювати — розтра́влювати (розвере́джувати) / розтрави́ти (розвереди́ти) ду́шу (се́рце) кому. Викликати у кого-небудь тяжкі, болісні переживання, спогади. — Не розтравлюй мені душу цим Яковом,— одразу хмурніє Терентій.  Фразеологічний словник української мови
6. розтравлювати — ЯТРИ́ТИ (необережними словами, діями, спогадами примушувати знову переживати щось важке, неприємне), РОЗ'Я́ТРЮВАТИ, РОЗВЕРЕ́ДЖУВАТИ розм., ТРОЮ́ДИТИ розм., РОЗТРАВЛЯ́ТИ розм., РОЗТРА́ВЛЮВАТИ розм., РОЗТРОЮ́ДЖУВАТИ розм. — Док.  Словник синонімів української мови
7. розтравлювати — РОЗТРА́ВЛЮВАТИ див. розтравля́ти.  Словник української мови в 11 томах