розтравлювати

ЯТРИ́ТИ (необережними словами, діями, спогадами примушувати знову переживати щось важке, неприємне), РОЗ'Я́ТРЮВАТИ, РОЗВЕРЕ́ДЖУВАТИ розм., ТРОЮ́ДИТИ розм., РОЗТРАВЛЯ́ТИ розм., РОЗТРА́ВЛЮВАТИ розм., РОЗТРОЮ́ДЖУВАТИ розм. — Док.: роз'ятри́ти, розвереди́ти, розтрави́ти, розтрою́дити. Гірка образа ятрила її. Навіщо він так робить?.. Хіба вона прийшла сюди, щоб стати комусь лялькою й розвагою? (О. Гончар); Почуття самотності й туги за Батьківщиною знов охопило поета,.. його тугу роз'ятрювала жагуча відраза до муштри (З. Тулуб); Згадка розвередила неприємні спогади, які ще й досі викликали досаду (П. Панч); Не висихають її очі від сліз, журба та догана не сходить із душі, гнітить її серце, троюдить (Панас Мирний); — Та годі, мамо, — обзивалася невістка, — ви тільки мене й себе оцими словами розтравляєте (Грицько Григоренко).

Значення в інших словниках

1. розтравлювати — розтра́влювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розтравлювати — див. ятрити  Словник синонімів Вусика
3. розтравлювати — див. розтравляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розтравлювати — Вередити, звереджувати, звередити, позвереджувати, навереджувати, навередити, понавереджувати, повереджувати, повередити, розвереджувати, розвередити, порозвереджувати, дратувати, зідратовувати, зідратувати, позідратовувати, подратовувати, подратувати...  Словник чужослів Павло Штепа
5. розтравлювати — РОЗТРА́ВЛЮВАТИ див. розтравля́ти.  Словник української мови у 20 томах
6. розтравлювати — розтра́влювати (розвере́джувати) / розтрави́ти (розвереди́ти) ду́шу (се́рце) кому. Викликати у кого-небудь тяжкі, болісні переживання, спогади. — Не розтравлюй мені душу цим Яковом,— одразу хмурніє Терентій.  Фразеологічний словник української мови
7. розтравлювати — РОЗТРА́ВЛЮВАТИ див. розтравля́ти.  Словник української мови в 11 томах