розщеплювати —
розще́плювати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
розщеплювати —
-юю, -юєш, недок., розщепити, -щеплю, -щепиш; мн. розщеплять; док., перех. 1》 Розколювати, розділяти на частини (вздовж, по довжині чого-небудь). || Руйнувати, дроблячи на шматочки, частинки. || Вирізняти складові елементи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розщеплювати —
РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, і рідше РОЗЩЕПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗЩЕПИ́ТИ, щеплю́, ще́пиш; мн. розще́плять; док., що. 1. Розколювати, розділяти на частини (вздовж, по довжині чого-небудь).
Словник української мови у 20 томах
розщеплювати —
ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
розщеплювати —
РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЩЕПИ́ТИ, щеплю́, ще́пиш; мн. розще́плять; док., перех. 1. Розколювати, розділяти на частини (вздовж, по довжині чого-небудь).
Словник української мови в 11 томах