розщеплювати
Розчахувати, розчахнути, порозчахувати
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розщеплювати — розще́плювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розщеплювати — -юю, -юєш, недок., розщепити, -щеплю, -щепиш; мн. розщеплять; док., перех. 1》 Розколювати, розділяти на частини (вздовж, по довжині чого-небудь). || Руйнувати, дроблячи на шматочки, частинки. || Вирізняти складові елементи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розщеплювати — РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, і рідше РОЗЩЕПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗЩЕПИ́ТИ, щеплю́, ще́пиш; мн. розще́плять; док., що. 1. Розколювати, розділяти на частини (вздовж, по довжині чого-небудь). Словник української мови у 20 томах
- розщеплювати — ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- розщеплювати — РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЩЕПИ́ТИ, щеплю́, ще́пиш; мн. розще́плять; док., перех. 1. Розколювати, розділяти на частини (вздовж, по довжині чого-небудь). Словник української мови в 11 томах