розщеплювати

РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, і рідше РОЗЩЕПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗЩЕПИ́ТИ, щеплю́, ще́пиш; мн. розще́плять; док., що.

1. Розколювати, розділяти на частини (вздовж, по довжині чого-небудь).

Квіти з дерев'янистими стеблами – троянди, рододендрони та інші краще тримати у вазах, якщо кінці їх стебел розщепити ножем (з наук. літ.);

Шведські дослідники винайшли прилад, за допомогою якого можна розщепити людську волосину на 5000 волокон (з газ.);

Вогняна щілина розщепила з верху до низу сизу хмару (З. Тулуб);

// Руйнувати, дроблячи на шматочки, частинки.

Блискавка, пройшовши через дерево, розщеплює його на шматки і часто обвуглює (з навч. літ.);

Відвар з коренів шипшини вважається в народі вірним засобом, який розчиняє всілякі камені в організмі або розщеплює їх на окремі піщинки (з наук. літ.);

// Виділяти складові елементи.

Розщеплюючи “фразеологічну єдність”, відроджуючи стерту ділову метафору, поет [В. Маяковський] досягав надзвичайної сили наочного, предметного зображення негативного факту, його висміювання і засудження (з наук. літ.).

2. Розкладати шляхом хімічної реакції.

Їжа потрапляє в шлунок, коли в ньому є вже сік, який відразу починає розщеплювати поживні речовини (з навч. літ.);

Одержуючи в рослинних кормах білки, тварини з допомогою травних ферментів розщеплюють їх до амінокислот (з наук.-попул. літ.);

Культура, яка росте, безперервно розщеплює утворені фосфорні сполуки (з наук. літ.);

// Змушувати розпадатися на легші ядра і нуклони під дією нейтральних або заряджених частинок.

П'ять синів пішло в життя. Пішло в життя – на сталь варить руду, Тесати камінь, розщепляти атом (А. Малишко);

Не вистачає енергії – розщепимо атом (В. Яворівський);

Коли вчені дізналися про те, що ядро атома не однорідне, а має певну структуру, вони, природно, вирішили розщепити його штучно (з наук.-попул. літ.).

3. тільки док., діал. Розстебнути (одяг).

Петрій розщепив камізельку і показав під нею здивованому синові нагрудницю [нагрудник] .. із.. сталевої бляхи (І. Франко).

4. тільки док., діал. Розтулити.

– Подивіться, Микола Петрович [Миколо Петровичу], на це! – розщепив він кулак (О. Десняк).