розщеплювати
розще́плювати
-юю, -юєш, недок., розщепити, -щеплю, -щепиш; мн. розщеплять; док., перех.
1》 Розколювати, розділяти на частини (вздовж, по довжині чого-небудь).
|| Руйнувати, дроблячи на шматочки, частинки.
|| Вирізняти складові елементи.
2》 Розкладати шляхом хімічної реакції.
|| Змушувати розпадатися на легші ядра і нуклони під дією нейтральних або заряджених частинок.
3》 тільки док., діал. Розстебнути (одяг).
4》 тільки док., діал. Розтулити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розщеплювати — розще́плювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розщеплювати — Розчахувати, розчахнути, порозчахувати Словник чужослів Павло Штепа
- розщеплювати — РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, і рідше РОЗЩЕПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗЩЕПИ́ТИ, щеплю́, ще́пиш; мн. розще́плять; док., що. 1. Розколювати, розділяти на частини (вздовж, по довжині чого-небудь). Словник української мови у 20 томах
- розщеплювати — ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- розщеплювати — РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЩЕПИ́ТИ, щеплю́, ще́пиш; мн. розще́плять; док., перех. 1. Розколювати, розділяти на частини (вздовж, по довжині чого-небудь). Словник української мови в 11 томах