розщеплюватися
розще́плюватися
-юється, недок., розщепитися, -щепиться; мн. розщепляться; док.
1》 Розколюватися, розділятися на частини (вздовж, по довжині чого-небудь).
|| Руйнуватися, дроблячись на шматочки, частинки.
|| Ділитися на складові елементи.
|| перен. Відриватися один від одного.
2》 Розкладатися внаслідок хімічної реакції.
|| Розпадатися на легші ядра і нуклони під дією нейтральних або заряджених частинок.
3》 тільки недок. Пас. до розщеплювати 1), 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розщеплюватися — розще́плюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розщеплюватися — РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИСЯ, юється, і рідше РОЗЩЕПЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., РОЗЩЕПИ́ТИСЯ, ще́питься; мн. розще́пляться; док. 1. Розколюватися, розділятися на частини (вздовж, по довжині чого-небудь); // Руйнуватися, дроблячись на шматочки, частинки. Словник української мови у 20 томах
- розщеплюватися — РОЗПАДА́ТИСЯ (руйнуватися, поділятися на частини, втрачати цілісність), РОЗВА́ЛЮВАТИСЯ, РОЗСИПА́ТИСЯ, ДІЛИ́ТИСЯ, ПОДІЛЯ́ТИСЯ, РОЗЛА́МУВАТИСЯ (ламаючись); РОЗПОВЗА́ТИСЯ (розриваючись); РОЗСКА́КУВАТИСЯ (розірвавшись, розламавшись); РОЗКЛАДА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
- розщеплюватися — РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗЩЕПИ́ТИСЯ, ще́питься; мн. розще́пляться; док. 1. Розколюватися, розділятися на частини (вздовж, по довжині чого-небудь); // Руйнуватися, дроблячись на шматочки, частинки; // Ділитися на складові елементи. Словник української мови в 11 томах