розщеплюватися

розще́плюватися

-юється, недок., розщепитися, -щепиться; мн. розщепляться; док.

1》 Розколюватися, розділятися на частини (вздовж, по довжині чого-небудь).

|| Руйнуватися, дроблячись на шматочки, частинки.

|| Ділитися на складові елементи.

|| перен. Відриватися один від одного.

2》 Розкладатися внаслідок хімічної реакції.

|| Розпадатися на легші ядра і нуклони під дією нейтральних або заряджених частинок.

3》 тільки недок. Пас. до розщеплювати 1), 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розщеплюватися — розще́плюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розщеплюватися — РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИСЯ, юється, і рідше РОЗЩЕПЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., РОЗЩЕПИ́ТИСЯ, ще́питься; мн. розще́пляться; док. 1. Розколюватися, розділятися на частини (вздовж, по довжині чого-небудь); // Руйнуватися, дроблячись на шматочки, частинки. Словник української мови у 20 томах
  3. розщеплюватися — РОЗПАДА́ТИСЯ (руйнуватися, поділятися на частини, втрачати цілісність), РОЗВА́ЛЮВАТИСЯ, РОЗСИПА́ТИСЯ, ДІЛИ́ТИСЯ, ПОДІЛЯ́ТИСЯ, РОЗЛА́МУВАТИСЯ (ламаючись); РОЗПОВЗА́ТИСЯ (розриваючись); РОЗСКА́КУВАТИСЯ (розірвавшись, розламавшись); РОЗКЛАДА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
  4. розщеплюватися — РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗЩЕПИ́ТИСЯ, ще́питься; мн. розще́пляться; док. 1. Розколюватися, розділятися на частини (вздовж, по довжині чого-небудь); // Руйнуватися, дроблячись на шматочки, частинки; // Ділитися на складові елементи. Словник української мови в 11 томах