рішуче

Гостро, зважно, самопевно, твердо, непохитно, непорушно, незломно, притьма, притьмом, конче, доконче, див. категорично, навідріз, енергійно

Значення в інших словниках

1. рішуче — рішу́че прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. рішуче — пр., категорично, твердо, без вагань; (відмовляти) сов. навідріз; (діяти) безстрашно, сміливо; і всі пох. від РІШУЧИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. рішуче — присл. 1》 Присл. до рішучий 1), 2), 4). 2》 Зовсім, цілком. || Без сумніву, безперечно. 3》 Категорично, твердо, не вагаючись.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. рішуче — РІШУ́ЧЕ, присл. 1. Присл. до рішу́чий 1, 2, 4. [Адмірал:] У нього вчитись треба, як діяти рішуче і точно (О. Корнійчук); Дійсно, окрилений дядьковим листом, Павло твердо вирішив, нарешті, рішуче поговорити з Людмилою (А. Головко). 2. розм. Зовсім, цілком.  Словник української мови у 20 томах
5. рішуче — Рішу́че, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. рішуче — РІШУ́ЧЕ, присл. 1. Присл. до рішу́чий 1, 2, 4. [Адмірал:] У нього вчитись треба, як діяти рішуче і точно (Корн., І, 1955, 54); Дійсно, окрилений дядьковим листом, Павло твердо вирішив, нарешті, рішуче поговорити з Людмилою (Головко, II, 1957, 474).  Словник української мови в 11 томах