сага —
са́га іменник жіночого роду оповідь сага́ іменник жіночого роду затока, улоговина * Але: дві, три, чотири саги́
Орфографічний словник української мови
сага —
див. ЗАТОКА; ОК. протока, рукав <�річки>.
Словник синонімів Караванського
сага —
I с`ага-и, ж. 1》 Давньоскандинавське і давньоірландське епічне сказання про легендарних героїв та історичних діячів, що має прозову форму з віршованими вставками. 2》 Поетичне сказання, легенда. II саг`а-и, ж. 1》 Річкова затока.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сага —
САГА́, и́, ж. 1. Річкова затока. Плили б вони [квітки], аж поки в яку сагу спокійну не прибились до білих водяних лілей, – там стали б (Леся Українка). 2. Протока; рукав ріки; стариця. На широкому острові між Старим та Новим Дніпром зеленіють сінокоси, ..
Словник української мови у 20 томах
сага —
Староскандинавська прозова повість, записана на основі міфологічних переказів про богів, роди і героїв.
Універсальний словник-енциклопедія
сага —
ЗАТО́КА (частина водного простору, що вдається в сушу); БУ́ХТА (невелика глибока морська затока); ЛАГУ́НА (неглибока морська затока); ГУБА́ (перев.
Словник синонімів української мови
сага —
Сага́, -ги́; са́ги, саг (затока)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
сага —
СА́ГА, и, ж. Давньоскандінавське і давньоірландське епічне сказання про легендарних героїв та історичних діячів, що має прозову форму з віршованими вставками. [Юнак:] І загорівся край! Зацвів огнями волі, гримить в борні і в огні!.. Скажи мені — це сага?...
Словник української мови в 11 томах
сага —
Сага, -ги ж. Заливъ рѣчной. Хведора безрідного.... над сагою Дніпровою в чистім полі поховати. Мет. 441.
Словник української мови Грінченка