Значення в інших словниках
-
самовладець —
самовла́дець іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
самовладець —
-дця, ч., заст. Самодержець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
самовладець —
САМОВЛА́ДЕЦЬ, дця, ч., заст. Самодержець. Ти [поезія], що Шекспірові вказала шлях, Як самовладця і тирана Ліра Перетворить в дитину-чоловіка, – Навчи й мене (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
-
самовладець —
МОНА́РХ (самовладний голова держави), ВІНЦЕНО́СЕЦЬ заст., ПОРФІРОНО́СЕЦЬ заст., КЕ́САР заст., ЦЕ́ЗАР заст.; ЦІ́САР (ЦЕ́САР) заст. (перев. в Австро-Угорщині); ДЕРЖА́ВЕЦЬ заст. (володар, що має права такого голови держави); САМОДЕ́РЖЕЦЬ, АВТОКРА́Т книжн.
Словник синонімів української мови
-
самовладець —
САМОВЛА́ДЕЦЬ, дця, ч., заст. Самодержець. Ти [поезія], що Шекспірові вказала шлях, Як самовладця і тирана Ліра Перетворить в дитину-чоловіка, — Навчи й мене (Фр., X, 1954, 403).
Словник української мови в 11 томах