самовладець
САМОВЛА́ДЕЦЬ, дця, ч., заст. Самодержець.
Ти [поезія], що Шекспірові вказала шлях, Як самовладця і тирана Ліра Перетворить в дитину-чоловіка, — Навчи й мене (Фр., X, 1954, 403).
Словник української мови (СУМ-11)САМОВЛА́ДЕЦЬ, дця, ч., заст. Самодержець.
Ти [поезія], що Шекспірові вказала шлях, Як самовладця і тирана Ліра Перетворить в дитину-чоловіка, — Навчи й мене (Фр., X, 1954, 403).
Словник української мови (СУМ-11)