Значення в інших словниках
-
самодержавний —
самодержа́вний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
самодержавний —
-а, -е, політ. 1》 Який має необмежену державну владу. || Який діє, поводиться свавільно; повновладний. 2》 Заснований на самодержавстві, який є проявом самодержавства; який існує при самодержавстві. || Яким править самодержець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
самодержавний —
САМОДЕРЖА́ВНИЙ, а, е, політ. 1. Який має необмежену державну владу. На чолі Російської держави стояв самодержавний цар, який сам був першим поміщиком (з навч. літ.); // Який діє, поводиться свавільно; повновладний.
Словник української мови у 20 томах
-
самодержавний —
МОНАРХІ́ЧНИЙ (пов'язаний з політичним режимом на чолі з монархом), МОНАРХІ́СТСЬКИЙ, ЦА́РСЬКИЙ, КОРОЛІ́ВСЬКИЙ. Чиясь злодійкувата рука нишпорить по селах.., сіючи отруйний сморід монархічної реакції (В.
Словник синонімів української мови
-
самодержавний —
Самодержа́вний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
самодержавний —
САМОДЕРЖА́ВНИЙ, а, е, політ. 1. Який має необмежену державну владу. На чолі Російської держави стояв самодержавний цар, який сам був першим поміщиком (Іст. СРСР, І, 1956, 176); // Який діє, поводиться свавільно; повновладний.
Словник української мови в 11 томах
-
самодержавний —
Самодержавний, -а, -е Самодержавный. К. Кр. 14. Прикриває своє самодержавне чоло чернечим клобуком. Морд. II. 32.
Словник української мови Грінченка