самообман —
самообма́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
самообман —
-у, ч. Обман самого себе; навіяння собі думок, що не відповідають дійсності.
Великий тлумачний словник сучасної мови
самообман —
САМООБМА́Н, у, ч. Обман самого себе; навіяння собі думок, що не відповідають дійсності. Галасують, хваляться, а чим хвалитися? Чи не краще зважити все тверезо і подивитися правді в очі? Адже самообман – страшна хвороба... (М.
Словник української мови у 20 томах
самообман —
САМООБМА́Н, у, ч. Обман самого себе; навіяння собі думок, що не відповідають дійсності. Галасують, хваляться, а чим хвалитися? Чи не краще зважити все тверезо і подивитися правді в очі? Адже самообман — страшна хвороба… (М. Ю. Тарн., День..
Словник української мови в 11 томах