Словник чужослів Павло Штепа

святоша

Девотка, див. ханджа, лицемір

Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа

Значення в інших словниках

  1. святоша — свято́ша іменник чоловічого або жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. святоша — див. побожний  Словник синонімів Вусика
  3. святоша — -і, ч. і ж. Те саме, що святенник і святенниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. святоша — СВЯТО́ША, і, ч. і ж. Те саме, що святе́нник і святе́нниця. – Як бачу, вона хоч і відьма, та менше лиха робила людям, як ті, що святош удають! (О. Стороженко); Старий святоша широко хреститься, б'ючи земні поклони. Моляться жінки (О. Довженко).  Словник української мови у 20 томах
  5. святоша — СВЯТЕ́ННИК (удавано побожна, лицемірно доброчесна людина), ХАНЖА́, СВЯТО́ША, ФАРИСЕ́Й, СВЯТЕ́ЦЬ рідше, ТАРТЮ́Ф рідше. — Не говори, братіку, про мої нічні походеньки. А то оці старі панотченьки — святенники великі (П.  Словник синонімів української мови
  6. святоша — СВЯТО́ША, і, ч. і ж. Те саме, що святе́нник і святе́нниця. — Як бачу, вона хоч і відьма, та менше лиха робила людям, як ті, що святош удають! (Стор., І, 1957, 95); Старий святоша широко хреститься, б’ючи земні поклони. Моляться жінки (Довж., І, 1958, 117).  Словник української мови в 11 томах