сегмент —
сегме́нт іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
сегмент —
[сеигмент] -нта, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў
Орфоепічний словник української мови
сегмент —
-а, ч. 1》 У математиці – частина круга, обмежена дугою та хордою, а також частина кулі, відокремлена січною площиною. || Фігура, предмет або частина площі такої форми. || тех. Назва деяких деталей такої форми.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сегмент —
СЕГМЕ́НТ, а, ч. 1. Виділена в цілому частина, ділянка, галузь і т. ін. Сегмент економіки; Сегмент ринку; Европейський сегмент. 2. мат.
Словник української мови у 20 томах
сегмент —
сегме́нт (лат. segmentum – відрізок, смуга, від seco – ріжу, розсікаю) 1. Плоска фігура, обмежена кривою лінією і хордою цієї лінії (плоский С, круговий, параболічний та інші).
Словник іншомовних слів Мельничука
сегмент —
СЕГМЕ́НТ, а, ч. 1. У математиці — частина круга, обмежена дугою та хордою, а також частина кулі, відокремлена січною площиною; // Фігура, предмет або частина площі такої форми; // техн. Назва деяких деталей такої форми.
Словник української мови в 11 томах
сегмент —
рос. сегмент 1. Частина простору, обмежена поверхнею кулі або іншою поверхнею і відділена січною площиною. 2. Умовна одиниця логічного розподілу пам'яті з метою її описання, розміщення й адресування.
Eкономічна енциклопедія