сегмент

сегме́нт

-а, ч.

1》 У математиці – частина круга, обмежена дугою та хордою, а також частина кулі, відокремлена січною площиною.

|| Фігура, предмет або частина площі такої форми.

|| тех. Назва деяких деталей такої форми.

Сегмент ринку — сукупність споживачів, однаково реагуючих на одні й ті самі товар та на їх купівлю; зона ринкового попиту на товар.

2》 Відрізок прямої разом з його кінцями; сукупність усіх дійсних чисел між двома заданими (включно з останніми).

3》 зоол. Один із поздовжньо розташованих члеників тіла, з яких складається організм деяких тварин. Сегмент хробака.

4》 анат. Одна з однорідних ділянок, із яких складаються деякі органи, частини тіла. Сегмент хребта.

5》 У програмуванні – частина програми, що може бути виконана без введення усієї програми і є резидентною в оперативній пам'яті.

6》 У комп'ютерній графіці – сукупність примітивів виведення, якою можна маніпулювати як єдиним цілим.

Оверлейний сегмент — у програмуванні – кожний із кількох сегментів програми, що по черзі займають одне і те саме місце в оперативній пам'яті під час виконання програми.

Значення в інших словниках

1. сегмент — сегме́нт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. сегмент — [сеигмент] -нта, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў  Орфоепічний словник української мови
3. сегмент — Утинок, частина, частка, (математ.) сегмент  Словник чужослів Павло Штепа
4. сегмент — СЕГМЕ́НТ, а, ч. 1. Виділена в цілому частина, ділянка, галузь і т. ін. Сегмент економіки; Сегмент ринку; Европейський сегмент. 2. мат.  Словник української мови у 20 томах
5. сегмент — сегме́нт (лат. segmentum – відрізок, смуга, від seco – ріжу, розсікаю) 1. Плоска фігура, обмежена кривою лінією і хордою цієї лінії (плоский С, круговий, параболічний та інші).  Словник іншомовних слів Мельничука
6. сегмент — СЕГМЕ́НТ, а, ч. 1. У математиці — частина круга, обмежена дугою та хордою, а також частина кулі, відокремлена січною площиною; // Фігура, предмет або частина площі такої форми; // техн. Назва деяких деталей такої форми.  Словник української мови в 11 томах
7. сегмент — рос. сегмент 1. Частина простору, обмежена поверхнею кулі або іншою поверхнею і відділена січною площиною. 2. Умовна одиниця логічного розподілу пам'яті з метою її описання, розміщення й адресування.  Eкономічна енциклопедія