Значення в інших словниках
-
симпатик —
симпа́тик іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
симпатик —
див. друг
Словник синонімів Вусика
-
симпатик —
-а, ч. 1》 Прихильник якогось вчення, руху чи якоїсь партії. 2》 рідко. Людина, якій симпатизує хто-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
симпатик —
СИМПА́ТИК, а, ч., розм. Людина, якій симпатизує хто-небудь. Досвідчений метранпаж друкарні був нашим симпатиком і він міг сам зверстати газету і без редактора (П. Козланюк).
Словник української мови у 20 томах
-
симпатик —
Симпа́тик, -ка; -тики, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
симпатик —
СИМПА́ТИК, а, ч., рідко. Людина, якій симпатизує хто-небудь. Досвідчений метранпаж друкарні був нашим симпатиком і він міг сам зверстати газету і без редактора (Козл., Сонце.., 1957, 112).
Словник української мови в 11 томах