симпатик

симпа́тик

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. симпатик — див. друг  Словник синонімів Вусика
2. симпатик — -а, ч. 1》 Прихильник якогось вчення, руху чи якоїсь партії. 2》 рідко. Людина, якій симпатизує хто-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. симпатик — Прихильник  Словник чужослів Павло Штепа
4. симпатик — СИМПА́ТИК, а, ч., розм. Людина, якій симпатизує хто-небудь. Досвідчений метранпаж друкарні був нашим симпатиком і він міг сам зверстати газету і без редактора (П. Козланюк).  Словник української мови у 20 томах
5. симпатик — Симпа́тик, -ка; -тики, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. симпатик — СИМПА́ТИК, а, ч., рідко. Людина, якій симпатизує хто-небудь. Досвідчений метранпаж друкарні був нашим симпатиком і він міг сам зверстати газету і без редактора (Козл., Сонце.., 1957, 112).  Словник української мови в 11 томах