синопсис —
сино́псис іменник чоловічого роду книжн.
Орфографічний словник української мови
синопсис —
-у, ч. 1》 Загальний огляд; зведення; збірник статей різних авторів з певного предмету, або зведення різних матеріалів з одного питання. Термін вживається перев. для історичних творів. 2》 Зведення тлумачень Святого Письма та інших релігійних творів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
синопсис —
СИНО́ПСИС, а, ч., книжн., заст. 1. В історичній літературі – збірка матеріалів, статей, описів, розміщених у хронологічному порядку. 2. У богословській літературі – скорочений виклад тлумачень, проповідей, творів релігійного змісту.
Словник української мови у 20 томах
синопсис —
сино́псис (грец. σύνοψις – огляд) 1. Загальний огляд; зведення; збірник статей різних авторів з певного предмета, або зведення різних матеріалів з одного питання. Термін вживається переважно для історичних творів. 2. Зведення тлумачень «священного» письма та інших релігійних творів.
Словник іншомовних слів Мельничука
Синопсис —
(Київський синопсис) короткий нарис історії України і Росії від найдавніших часів до останньої чверті XVII ст., який до поч. XIX ст. використовувався як офіційний підручник історії; автором вважається І.
Універсальний словник-енциклопедія
синопсис —
Си́но́псис, -псису, -псисові, в -сі
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
синопсис —
СИНО́ПСИС, а, ч., книжн., заст. 1. В історичній літературі — збірка матеріалів, статей, описів, розміщених у хронологічному порядку. 2. У богословській літературі — скорочений виклад тлумачень, проповідей, творів релігійного змісту.
Словник української мови в 11 томах