Синопсис
(Київський синопсис)
короткий нарис історії України і Росії від найдавніших часів до останньої чверті XVII ст., який до поч. XIX ст. використовувався як офіційний підручник історії; автором вважається І. Гізель; вперше виданий 1674 у Києво-Печерській друкарні; обґрунтовує тезу про єдність історії Вел., Малої і Білої Росії як неподільної династично-територіальної спадщини московських царів.
∗∗∗
1. збірка матеріалів з якого-небудь питання, здебільшого розміщених у хронологічному порядку; термін найчастіше застосовується до історичних творів; 2. у богословській літературі зведення уривків проповідей, тлумачень Святого Письма, творів церковних письменників.
Універсальний словник-енциклопедія