1. Універсальний словник-енциклопедія

Синопсис

(Київський синопсис)

короткий нарис історії України і Росії від найдавніших часів до останньої чверті XVII ст., який до поч. XIX ст. використовувався як офіційний підручник історії; автором вважається І. Гізель; вперше виданий 1674 у Києво-Печерській друкарні; обґрунтовує тезу про єдність історії Вел., Малої і Білої Росії як неподільної династично-територіальної спадщини московських царів.

∗∗∗

1. збірка матеріалів з якого-небудь питання, здебільшого розміщених у хронологічному порядку; термін найчастіше застосовується до історичних творів; 2. у богословській літературі зведення уривків проповідей, тлумачень Святого Письма, творів церковних письменників.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синопсис — сино́псис іменник чоловічого роду книжн. Орфографічний словник української мови
  2. синопсис — -у, ч. 1》 Загальний огляд; зведення; збірник статей різних авторів з певного предмету, або зведення різних матеріалів з одного питання. Термін вживається перев. для історичних творів. 2》 Зведення тлумачень Святого Письма та інших релігійних творів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. синопсис — Огляд, перелік, збірник, список статтей, див. симпозіюм, бібліографія Словник чужослів Павло Штепа
  4. синопсис — СИНО́ПСИС, а, ч., книжн., заст. 1. В історичній літературі – збірка матеріалів, статей, описів, розміщених у хронологічному порядку. 2. У богословській літературі – скорочений виклад тлумачень, проповідей, творів релігійного змісту. Словник української мови у 20 томах
  5. синопсис — сино́псис (грец. σύνοψις – огляд) 1. Загальний огляд; зведення; збірник статей різних авторів з певного предмета, або зведення різних матеріалів з одного питання. Термін вживається переважно для історичних творів. 2. Зведення тлумачень «священного» письма та інших релігійних творів. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. синопсис — Си́но́псис, -псису, -псисові, в -сі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. синопсис — СИНО́ПСИС, а, ч., книжн., заст. 1. В історичній літературі — збірка матеріалів, статей, описів, розміщених у хронологічному порядку. 2. У богословській літературі — скорочений виклад тлумачень, проповідей, творів релігійного змісту. Словник української мови в 11 томах