складчастий —
складча́стий прикметник
Орфографічний словник української мови
складчастий —
-а, -е. 1》 Який має багато складок; оздоблений складками; збористий, рясний. 2》 геол. Утворений вигинами шарів земної кори. Складчастий рельєф.
Великий тлумачний словник сучасної мови
складчастий —
СКЛАДЧА́СТИЙ, а, е. 1. Який має багато складок; оздоблений складками; збористий, рясний. Складчаста завіска; * Образно. Небо на заході жевріло яскравими складчастими хмарами (О. Гончар). 2. геол. Утворений вигинами шарів земної кори.
Словник української мови у 20 томах
складчастий —
ЗБІРЧА́СТИЙ (який має зборки, із зборками), ЗБО́РИСТИЙ, ФАЛДИ́СТИЙ, СКЛАДЧА́СТИЙ, РЯСНИ́Й (перев. про сукню, спідницю). На вікнах збірчасті штори цілком заслоняли цей тихий світ від стороннього ока (О. Кундзич); Вона одягнена..
Словник синонімів української мови
складчастий —
СКЛАДЧА́СТИЙ, а, е. 1. Який має багато складок; оздоблений складками; збористий, рясний. Складчаста завіска; *Образно. Небо на заході жевріло яскравими складчастими хмарами (Гончар, III, 1959, 146). 2. геол. Утворений вигинами шарів земної кори.
Словник української мови в 11 томах