складчастий

ЗБІРЧА́СТИЙ (який має зборки, із зборками), ЗБО́РИСТИЙ, ФАЛДИ́СТИЙ, СКЛАДЧА́СТИЙ, РЯСНИ́Й (перев. про сукню, спідницю). На вікнах збірчасті штори цілком заслоняли цей тихий світ від стороннього ока (О. Кундзич); Вона одягнена.. в кептарик і синю збористу спідницю нижче колін (Я. Галан); Один із них, у довгій фалдистій одежі високого достойника римської церкви.., стояв біля вікна (Юліан Опільський); На пероні замайоріли рясні спідниці, кольорові сарафани дівчат (А. Шиян).

Значення в інших словниках

1. складчастий — складча́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. складчастий — -а, -е. 1》 Який має багато складок; оздоблений складками; збористий, рясний. 2》 геол. Утворений вигинами шарів земної кори. Складчастий рельєф.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. складчастий — (одяг) брижевий, (обличчя) моршкуватий  Словник чужослів Павло Штепа
4. складчастий — СКЛАДЧА́СТИЙ, а, е. 1. Який має багато складок; оздоблений складками; збористий, рясний. Складчаста завіска; * Образно. Небо на заході жевріло яскравими складчастими хмарами (О. Гончар). 2. геол. Утворений вигинами шарів земної кори.  Словник української мови у 20 томах
5. складчастий — СКЛАДЧА́СТИЙ, а, е. 1. Який має багато складок; оздоблений складками; збористий, рясний. Складчаста завіска; *Образно. Небо на заході жевріло яскравими складчастими хмарами (Гончар, III, 1959, 146). 2. геол. Утворений вигинами шарів земної кори.  Словник української мови в 11 томах