Значення в інших словниках
-
скоромовка —
скоромо́вка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
скоромовка —
-и, ж. 1》 Швидка, поспішна мова або швидкий темп мови. || у знач. присл. скоромовкою. 2》 Жанр народної творчості – жартівливий вислів, скомпонований із складних для швидкої вимови слів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
скоромовка —
СКОРОМО́ВКА, и, ж. 1. Швидка, поспішна мова або швидкий темп мови. Було добре чути кожен тихий голос, гірке схлипування Катрусі і заспокійливу скоромовку розгніваної Уляни, Чумакової жінки (В.
Словник української мови у 20 томах
-
скоромовка —
СКОРОМО́ВКА, и, ж. 1. Швидка, поспішна мова або швидкий темп мови. Було добре чути кожен тихий голос, гірке схлипування Катрусі і заспокійливу скоромовку розгніваної Уляни, Чумакової жінки (Кучер, Прощай..
Словник української мови в 11 томах