скоромовка

скоромо́вка

-и, ж.

1》 Швидка, поспішна мова або швидкий темп мови.

|| у знач. присл. скоромовкою.

2》 Жанр народної творчості – жартівливий вислів, скомпонований із складних для швидкої вимови слів.

Значення в інших словниках

1. скоромовка — скоромо́вка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. скоромовка — Торохтійка, хуткомовка  Словник чужослів Павло Штепа
3. скоромовка — СКОРОМО́ВКА, и, ж. 1. Швидка, поспішна мова або швидкий темп мови. Було добре чути кожен тихий голос, гірке схлипування Катрусі і заспокійливу скоромовку розгніваної Уляни, Чумакової жінки (В.  Словник української мови у 20 томах
4. скоромовка — СКОРОМО́ВКА, и, ж. 1. Швидка, поспішна мова або швидкий темп мови. Було добре чути кожен тихий голос, гірке схлипування Катрусі і заспокійливу скоромовку розгніваної Уляни, Чумакової жінки (Кучер, Прощай..  Словник української мови в 11 томах