1. Великий тлумачний словник сучасної мови

скоромовка

скоромо́вка

-и, ж.

1》 Швидка, поспішна мова або швидкий темп мови.

|| у знач. присл. скоромовкою.

2》 Жанр народної творчості – жартівливий вислів, скомпонований із складних для швидкої вимови слів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скоромовка — скоромо́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. скоромовка — Торохтійка, хуткомовка Словник чужослів Павло Штепа
  3. скоромовка — СКОРОМО́ВКА, и, ж. 1. Швидка, поспішна мова або швидкий темп мови. Було добре чути кожен тихий голос, гірке схлипування Катрусі і заспокійливу скоромовку розгніваної Уляни, Чумакової жінки (В. Словник української мови у 20 томах
  4. скоромовка — СКОРОМО́ВКА, и, ж. 1. Швидка, поспішна мова або швидкий темп мови. Було добре чути кожен тихий голос, гірке схлипування Катрусі і заспокійливу скоромовку розгніваної Уляни, Чумакової жінки (Кучер, Прощай.. Словник української мови в 11 томах