1. Орфографічний словник української мови

скоромовка

скоромо́вка

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скоромовка — -и, ж. 1》 Швидка, поспішна мова або швидкий темп мови. || у знач. присл. скоромовкою. 2》 Жанр народної творчості – жартівливий вислів, скомпонований із складних для швидкої вимови слів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скоромовка — Торохтійка, хуткомовка Словник чужослів Павло Штепа
  3. скоромовка — СКОРОМО́ВКА, и, ж. 1. Швидка, поспішна мова або швидкий темп мови. Було добре чути кожен тихий голос, гірке схлипування Катрусі і заспокійливу скоромовку розгніваної Уляни, Чумакової жінки (В. Словник української мови у 20 томах
  4. скоромовка — СКОРОМО́ВКА, и, ж. 1. Швидка, поспішна мова або швидкий темп мови. Було добре чути кожен тихий голос, гірке схлипування Катрусі і заспокійливу скоромовку розгніваної Уляни, Чумакової жінки (Кучер, Прощай.. Словник української мови в 11 томах