Значення в інших словниках
-
скіф —
скіф 1 іменник чоловічого роду, істота представник стародавнього народу іст. скіф 2 іменник чоловічого роду човен
Орфографічний словник української мови
-
скіф —
[ск'іф] -фа, м. (на) -фов'і/-ф'і, мн. -фие, -ф'іў
Орфоепічний словник української мови
-
скіф —
I див. скіфи. II -а, ч. Вузький і довгий спортивний човен для змагань з академічної греблі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
скіф —
СКІФ¹ див. скі́фи. СКІФ², а, ч. Вузький і довгий спортивний човен для змагань з академічної греблі. На гладь ріки вилітав скіф – надзвичайно легке, струнке суденце (з наук.-попул. літ.); Гребці сіли в довгі, схожі на гострі ножі, скіфи.
Словник української мови у 20 томах
-
скіф —
(англ. skiff) вузький і довгий спортивний човен для змагань з академічної греблі.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
скіф —
СКІФ¹ див. скі́фи. СКІФ², а, ч. Вузький і довгий спортивний човен для змагань з академічної греблі. На гладь ріки вилітав скіф — надзвичайно легке, струнке суденце (В ім’я Вітч., 1954, 56); Гребці сіли в довгі, схожі на гострі ножі, скіфи.
Словник української мови в 11 томах