скіф

СКІФ¹ див. скі́фи.

СКІФ², а, ч.

Вузький і довгий спортивний човен для змагань з академічної греблі.

На гладь ріки вилітав скіф – надзвичайно легке, струнке суденце (з наук.-попул. літ.);

Гребці сіли в довгі, схожі на гострі ножі, скіфи. Ці човни були такі вузькі і так глибоко занурені, що здавалося, ніби спортсмени сидять просто на воді (В. Собко).

Значення в інших словниках

1. скіф — скіф 1 іменник чоловічого роду, істота представник стародавнього народу іст. скіф 2 іменник чоловічого роду човен  Орфографічний словник української мови
2. скіф — [ск'іф] -фа, м. (на) -фов'і/-ф'і, мн. -фие, -ф'іў  Орфоепічний словник української мови
3. скіф — I див. скіфи. II -а, ч. Вузький і довгий спортивний човен для змагань з академічної греблі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. скіф — Скит, див. Скити  Словник чужослів Павло Штепа
5. скіф — (англ. skiff) вузький і довгий спортивний човен для змагань з академічної греблі.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. скіф — СКІФ¹ див. скі́фи. СКІФ², а, ч. Вузький і довгий спортивний човен для змагань з академічної греблі. На гладь ріки вилітав скіф — надзвичайно легке, струнке суденце (В ім’я Вітч., 1954, 56); Гребці сіли в довгі, схожі на гострі ножі, скіфи.  Словник української мови в 11 томах