скіф
СКІФ¹ див. скі́фи.
СКІФ², а, ч.
Вузький і довгий спортивний човен для змагань з академічної греблі.
На гладь ріки вилітав скіф – надзвичайно легке, струнке суденце (з наук.-попул. літ.);
Гребці сіли в довгі, схожі на гострі ножі, скіфи. Ці човни були такі вузькі і так глибоко занурені, що здавалося, ніби спортсмени сидять просто на воді (В. Собко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скіф — скіф 1 іменник чоловічого роду, істота представник стародавнього народу іст. скіф 2 іменник чоловічого роду човен Орфографічний словник української мови
- скіф — [ск'іф] -фа, м. (на) -фов'і/-ф'і, мн. -фие, -ф'іў Орфоепічний словник української мови
- скіф — I див. скіфи. II -а, ч. Вузький і довгий спортивний човен для змагань з академічної греблі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скіф — Скит, див. Скити Словник чужослів Павло Штепа
- скіф — (англ. skiff) вузький і довгий спортивний човен для змагань з академічної греблі. Словник іншомовних слів Мельничука
- скіф — СКІФ¹ див. скі́фи. СКІФ², а, ч. Вузький і довгий спортивний човен для змагань з академічної греблі. На гладь ріки вилітав скіф — надзвичайно легке, струнке суденце (В ім’я Вітч., 1954, 56); Гребці сіли в довгі, схожі на гострі ножі, скіфи. Словник української мови в 11 томах