1. Орфографічний словник української мови

скіф

скіф 1

іменник чоловічого роду, істота

представник стародавнього народу

іст.

скіф 2

іменник чоловічого роду

човен

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скіф — [ск'іф] -фа, м. (на) -фов'і/-ф'і, мн. -фие, -ф'іў Орфоепічний словник української мови
  2. скіф — I див. скіфи. II -а, ч. Вузький і довгий спортивний човен для змагань з академічної греблі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скіф — Скит, див. Скити Словник чужослів Павло Штепа
  4. скіф — СКІФ¹ див. скі́фи. СКІФ², а, ч. Вузький і довгий спортивний човен для змагань з академічної греблі. На гладь ріки вилітав скіф – надзвичайно легке, струнке суденце (з наук.-попул. літ.); Гребці сіли в довгі, схожі на гострі ножі, скіфи. Словник української мови у 20 томах
  5. скіф — (англ. skiff) вузький і довгий спортивний човен для змагань з академічної греблі. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. скіф — СКІФ¹ див. скі́фи. СКІФ², а, ч. Вузький і довгий спортивний човен для змагань з академічної греблі. На гладь ріки вилітав скіф — надзвичайно легке, струнке суденце (В ім’я Вітч., 1954, 56); Гребці сіли в довгі, схожі на гострі ножі, скіфи. Словник української мови в 11 томах