скіф

СКІФ¹ див. скі́фи.

СКІФ², а, ч. Вузький і довгий спортивний човен для змагань з академічної греблі.

На гладь ріки вилітав скіф — надзвичайно легке, струнке суденце (В ім’я Вітч., 1954, 56);

Гребці сіли в довгі, схожі на гострі ножі, скіфи. Ці човни були такі вузькі і так глибоко занурені, що здавалося, ніби спортсмени сидять просто на воді (Собко, Стадіон, 1954, 342).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скіф — СКІФ¹ див. скі́фи. СКІФ², а, ч. Вузький і довгий спортивний човен для змагань з академічної греблі. На гладь ріки вилітав скіф – надзвичайно легке, струнке суденце (з наук.-попул. літ.); Гребці сіли в довгі, схожі на гострі ножі, скіфи. Словник української мови у 20 томах
  2. скіф — Скит, див. Скити Словник чужослів Павло Штепа
  3. скіф — I див. скіфи. II -а, ч. Вузький і довгий спортивний човен для змагань з академічної греблі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скіф — (англ. skiff) вузький і довгий спортивний човен для змагань з академічної греблі. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. скіф — скіф 1 іменник чоловічого роду, істота представник стародавнього народу іст. скіф 2 іменник чоловічого роду човен Орфографічний словник української мови
  6. скіф — [ск'іф] -фа, м. (на) -фов'і/-ф'і, мн. -фие, -ф'іў Орфоепічний словник української мови