скісок
СКІ́СОК, ска, ч., заст. Сточена коса; шматок гостро відточеної коси, який використовують замість ножа, бритви і т. ін.
Рипів [степ], немов знав він: минуть десятиліття, і чисто виголять його, мов козака після бою, скіском гострим (Епік, Тв., 1958, 25);
Борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска (Мирний, II, 1954, 37).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скісок — скі́сок іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- скісок — див. ніж Словник синонімів Вусика
- скісок — -ска, ч., заст. Сточена коса; шматок гостро відточеної коси, що його використовують замість ножа, бритви тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скісок — СКІ́СОК, ска, ч., заст. Сточена коса; шматок гостро відточеної коси, який використовують замість ножа, бритви і т. ін. Рипів [степ], немов знав він: минуть десятиліття, і чисто виголять його, мов козака після бою, скіском гострим (Г. Словник української мови у 20 томах
- скісок — Скісок, -ска м. 1) Сточенная коса, кусокъ косы, употребляющійся вм. ножа, бритвы и пр. Борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска. Мир. ХРВ. 11. 2) Мѣтка у овцы на ухѣ: а) конецъ уха наискось отрѣзанъ. Черк. у. б) конецъ уха наискось прорѣзанъ. Мнж. 182. Словник української мови Грінченка