соборність —
собо́рність іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
соборність —
[соборн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови
соборність —
-ності, ж. 1》 Властивість за знач. соборний 3). 2》 Морально-філософський і соціальний принцип, фундаментальними положеннями якого є: відповідальність усіх за всіх, єдність індивідуального і загального, взаємне духовне збагачення і розвиток та ін. 3》 Єдність усіх територій тієї чи іншої держави.
Великий тлумачний словник сучасної мови
соборність —
СОБО́РНІСТЬ, ності, ж. 1. Вільна єдність багатьох людей, об'єднаних любов'ю до Бога один одного (як одна з основних категорій православ'я). * Образно. О музики благословенна соборність (М. Бажан). 2. Властивість за знач. собо́рний...
Словник української мови у 20 томах
соборність —
СОБОРНІСТЬ — ключове поняття рос. релігійно-філософської думки XIX — XX ст. С. визначалася Хомяковим і пізніше Бердяєвим як подолання кофлікту між індивідуальністю і колективом у спільному діянні любові...
Філософський енциклопедичний словник
соборність —
СОБО́РНІСТЬ, ності, ж., заст. Властивість за знач. собо́рний 3.
Словник української мови в 11 томах