Значення в інших словниках
-
сопляк —
сопля́к іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
сопляк —
-а, ч., розм. 1》 Слиз, що виділяється з однієї ніздрі. 2》 перен., зневажл. Про молоду недосвідчену і невмілу людину, яку не поважають.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сопляк —
СОПЛЯ́К, а́, ч., розм. 1. Слиз, що виділяється з однієї ніздрі. – Він, мамо, за те бив Маїйку, що ви йому пиїжка не спек'ї, – лепече маленький хлопчик з двома сопляками, що потекли з носа (М. Коцюбинський). 2. зневажл. Маленька дитина; хлопчик.
Словник української мови у 20 томах
-
сопляк —
А, ч. Слабак, боягуз. А він гнівно кричав: «Сопляки! Спершу навчіться кашу їсти» (А. Дністровий).
Словник сучасного українського сленгу
-
сопляк —
ШМАРКА́Ч (зневажл., лайл. — шмарката дитина; молода, недосвідчена людина), СМАРКА́Ч, СОПЛЯ́К, СОПЛІ́Й, СОПЛЯ́, ВІСКРЯ́К діал. — Ви цього кавалера знаєте? — питаю.. — Якого кавалера? На біса він нам здався, такий шмаркач! (П.
Словник синонімів української мови
-
сопляк —
СОПЛЯ́К, а́, ч., розм. 1. Слиз, що виділяється з однієї ніздрі. — Він, мамо, за те бив Маїйку, що ви йому пиїжка не спек’ї, — лепече маленький хлопчик з двома сопляками, що потекли з носа (Коцюб., І, 1955, 441). 2. перен., зневажл.
Словник української мови в 11 томах
-
сопляк —
Сопляк, -ка м. = сопіль. Мнж. 7.
Словник української мови Грінченка