Словник чужослів Павло Штепа

сопляк

див. смаркач

Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа

Значення в інших словниках

  1. сопляк — сопля́к іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. сопляк — -а, ч., розм. 1》 Слиз, що виділяється з однієї ніздрі. 2》 перен., зневажл. Про молоду недосвідчену і невмілу людину, яку не поважають.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сопляк — СОПЛЯ́К, а́, ч., розм. 1. Слиз, що виділяється з однієї ніздрі. – Він, мамо, за те бив Маїйку, що ви йому пиїжка не спек'ї, – лепече маленький хлопчик з двома сопляками, що потекли з носа (М. Коцюбинський). 2. зневажл. Маленька дитина; хлопчик.  Словник української мови у 20 томах
  4. сопляк — А, ч. Слабак, боягуз. А він гнівно кричав: «Сопляки! Спершу навчіться кашу їсти» (А. Дністровий).  Словник сучасного українського сленгу
  5. сопляк — ШМАРКА́Ч (зневажл., лайл. — шмарката дитина; молода, недосвідчена людина), СМАРКА́Ч, СОПЛЯ́К, СОПЛІ́Й, СОПЛЯ́, ВІСКРЯ́К діал. — Ви цього кавалера знаєте? — питаю.. — Якого кавалера? На біса він нам здався, такий шмаркач! (П.  Словник синонімів української мови
  6. сопляк — СОПЛЯ́К, а́, ч., розм. 1. Слиз, що виділяється з однієї ніздрі. — Він, мамо, за те бив Маїйку, що ви йому пиїжка не спек’ї, — лепече маленький хлопчик з двома сопляками, що потекли з носа (Коцюб., І, 1955, 441). 2. перен., зневажл.  Словник української мови в 11 томах
  7. сопляк — Сопляк, -ка м. = сопіль. Мнж. 7.  Словник української мови Грінченка