Значення в інших словниках
-
спірка —
спі́рка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
спірка —
див. сварка
Словник синонімів Вусика
-
спірка —
-и, ж. 1》 Серйозна суперечка; сварка. || Сперечання, лайка. [Бути] у спірці — порвати стосунки, не розмовляти з ким-небудь. 2》 Те саме, що спір I 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
спірка —
СПІ́РКА, и, ж. 1. Серйозна суперечка; сварка. Казала [Гаїнка] тільки, що була в матері і там при їй сталася спірка в діда Дороша з сином (Б. Грінченко); Онисько оселився в батьківській хаті доглядати москалевої худоби.
Словник української мови у 20 томах
-
спірка —
СУПЕРЕ́ЧКА (словесне змагання між двома або кількома особами, при якому кожна із сторін обстоює свою правоту), СПІР, СПІ́РКА, ДИСКУ́СІЯ розм., СУПЕРЕ́КА діал., ПЕРЕ́ЧКА діал.; ПОЄДИ́НОК, ГЕРЦЬ, ПРЯ заст. книжн.
Словник синонімів української мови
-
спірка —
СПІ́РКА, и, ж. 1. Серйозна суперечка; сварка. Казала [Гаїнка] тільки, що була в матері і там при їй сталася спірка в діда Дороша з сином (Гр., II, 1963, 386); Онисько оселився в батьківській хаті доглядати москалевої худоби.
Словник української мови в 11 томах
-
спірка —
Спірка, -ки ж. Споръ.
Словник української мови Грінченка