стрекотуха —
стрекоту́ха іменник жіночого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
стрекотуха —
СТРЕКОТУ́ХА, и, ж., розм. Та, що стрекоче (у 2 знач.). – Цим хоч що! – аж плюнув ізпересердя Тимон, посуваючися на край лавки, щоб дати місце веселому товариству стрекотух в ажурних вбраннях та свіжоспечених поручників (Д. Бузько).
Словник української мови у 20 томах
стрекотуха —
-и, ж., розм. Та, що стрекоче (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
стрекотуха —
СТРЕКОТУ́ХА, и, ж., розм. Та, що стрекоче (у 2 знач.).
Словник української мови в 11 томах