стрекотуха

стрекоту́ха

-и, ж., розм.

Та, що стрекоче (у 2 знач.).

Значення в інших словниках

1. стрекотуха — стрекоту́ха іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. стрекотуха — див. говорун, суеслов, пустобрех  Словник чужослів Павло Штепа
3. стрекотуха — СТРЕКОТУ́ХА, и, ж., розм. Та, що стрекоче (у 2 знач.). – Цим хоч що! – аж плюнув ізпересердя Тимон, посуваючися на край лавки, щоб дати місце веселому товариству стрекотух в ажурних вбраннях та свіжоспечених поручників (Д. Бузько).  Словник української мови у 20 томах
4. стрекотуха — СТРЕКОТУ́ХА, и, ж., розм. Та, що стрекоче (у 2 знач.).  Словник української мови в 11 томах