субретка —
субре́тка іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
субретка —
(фр. soubrette) — застаріле поняття, що означало театральне амплуа жвавої, винахідливої, дотепної дівчини, яка активно втручається в перебіг кохання молодих героїв (напр., Сюзанна в опері 'Весілля Фігаро' В.А.Моцарта).
Словник-довідник музичних термінів
субретка —
СУБРЕ́ТКА, и, ж. Персонаж старовинної комедії – пустотлива, метка служниця, втаємничена в справи своєї господині. Дами з придворних Вдавали на сцені субреток моторних, Щоб слави і втіхи зажить (Леся Українка).
Словник української мови у 20 томах
субретка —
-и, ж. Персонаж старовинної комедії – пустотлива, метка служниця, втаємничена у справи своєї господині.
Великий тлумачний словник сучасної мови
субретка —
субре́тка (франц. soubrette) театральне амплуа жвавої, спритної, лукавої служниці.
Словник іншомовних слів Мельничука
субретка —
СУБРЕ́ТКА, и, ж. Персонаж старовинної комедії — пустотлива, метка служниця, втаємничена в справи своєї господині. Дами з придворних Вдавали на сцені субреток моторних, Щоб слави і втіхи зажить (Л. Укр., І, 1951, 171).
Словник української мови в 11 томах