горнична —
правильніше: покоївка
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
горнична —
го́рнична іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
горнична —
-ної, ж. Робітниця, що прибирає кімнати та виконує інші хатні роботи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
горнична —
ГО́РНИЧНА, ної, ж., заст. Служниця, що прибирає кімнати та виконує інші хатні роботи; покоївка. Раз її вгледів пан – і... Катря від індичат пішла в горничні (Панас Мирний); [Олеся:] Сестри пішли у город у найми за горничних (М. Кропивницький).
Словник української мови у 20 томах
горнична —
ГО́РНИЧНА, ної, ж. Робітниця, що прибирає кімнати та виконує інші хатні роботи. [О л е с я:] Сестри пішли у город у найми за горничних (Кроп., II, 1958, 299).
Словник української мови в 11 томах