горнична — «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

горнична — го́рнична іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
горнична — -ної, ж. Робітниця, що прибирає кімнати та виконує інші хатні роботи. Великий тлумачний словник сучасної мови
горнична — хохл. (горнічная) покоївка покоївка, служка, наймичка, див. субретка Словник чужослів Павло Штепа
горнична — ГО́РНИЧНА, ної, ж., заст. Служниця, що прибирає кімнати та виконує інші хатні роботи; покоївка. Раз її вгледів пан – і... Катря від індичат пішла в горничні (Панас Мирний); [Олеся:] Сестри пішли у город у найми за горничних (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах
горнична — ГО́РНИЧНА, ної, ж. Робітниця, що прибирає кімнати та виконує інші хатні роботи. [О л е с я:] Сестри пішли у город у найми за горничних (Кроп., II, 1958, 299). Словник української мови в 11 томах