горнична

ГО́РНИЧНА, ної, ж., заст.

Служниця, що прибирає кімнати та виконує інші хатні роботи; покоївка.

Раз її вгледів пан – і... Катря від індичат пішла в горничні (Панас Мирний);

[Олеся:] Сестри пішли у город у найми за горничних (М. Кропивницький).

Значення в інших словниках

1. горнична — правильніше: покоївка  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. горнична — го́рнична іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. горнична — -ної, ж. Робітниця, що прибирає кімнати та виконує інші хатні роботи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. горнична — хохл. (горнічная) покоївка покоївка, служка, наймичка, див. субретка  Словник чужослів Павло Штепа
5. горнична — ГО́РНИЧНА, ної, ж. Робітниця, що прибирає кімнати та виконує інші хатні роботи. [О л е с я:] Сестри пішли у город у найми за горничних (Кроп., II, 1958, 299).  Словник української мови в 11 томах